січня 2015

26 січня 2015

Інформація про прийняття Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постанови «Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя» від 19.12.2014 р.

     19.12.2014 р. у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ відбулося чергове засідання пленуму на якому прийнято Постанову «Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя».

     Це перша постанова в українському судочинстві, в якій судам роз’яснено, як при відправленні правосуддя має застосовуватись міжнародний договір України, міжнародне право та які особливості цього.

     Метою зазначеної постанови є забезпечення правильного й однакового застосування судами міжнародних договорів під час здійснення правосуддя.

     Нижче наведені основні положення зазначеної постанови, які можуть використовуватися під час представництва і захисту інтересів членів профспілок та профспілкових організацій у судових органах.

     Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 р. № 1906-IV (далі – Закон № 1906-IV) чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною  Радою  України,  є  частиною  національного законодавства  і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

     Застосовуючи міжнародні договори України під час здійснення правосуддя, суди повинні враховувати, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права (частина перша статті 15 Закону № 1906-IV).

     Відповідно до положень частини першої статті 21, статті 22 Закону  № 1906-IV, пункту 4 Указу Президента України від 27.06.1996 року № 468/96 «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів» чинні міжнародні договори України публікуються у «Зібранні чинних міжнародних договорів України» й інших офіційних друкованих виданнях України, реєструються у Міністерстві закордонних справ України та у Міністерстві юстиції України і включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

     У разі застосування судом відповідного міжнародного договору України при вирішенні справи у мотивувальній частині судового рішення в обов’язковому порядку має зазначатися норма цього міжнародного договору (назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт міжнародного договору, на підставі яких вирішено справу, а також процесуального закону, яким керувався суд).

     При здійсненні правосуддя  суди мають враховувати, що відповідно до статті 9 Конституції України, статей 309, 341 Цивільного процесуального кодексу України неправильне застосування судом норм права, у тому числі міжнародного права, які у встановленому законом порядку визнані частиною національного законодавства, може бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

     Неправильне застосування норми міжнародного права може мати місце у випадках, коли судом не було застосовано норми міжнародного права, яка підлягала застосуванню, або, навпаки, суд застосував норму міжнародного права, яка не підлягала застосуванню, або коли судом було надано неправильне тлумачення норми міжнародного права.

     Також згідно зі статтею 17 Закону України від 23.02.2006 р. у № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди повинні застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, зі змінами, внесеними Протоколом № 11 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

     Враховуючи, що Україна визнає юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, то застосування судами цієї Конвенції має здійснюватись з обов’язковим урахуванням практики Європейського суду з прав людини не тільки щодо України, а й щодо інших держав.

     Суди при здійсненні правосуддя можуть застосовувати норми міжнародних договорів безпосередньо як частину законодавства України, якщо вжиття відповідних заходів належить до компетенції суду або якщо вони сформульовані в міжнародному договорі як норми прямої дії.

     Як норми прямої дії підлягають застосуванню судом, зокрема, норми міжнародних договорів України, які закріплюють права людини та основоположні свободи.

 

Департамент правового захисту апарату ФПУ

 

Інформація станом на 26.01.2015 р.   

[ Детальніше... ]

22 січня 2015

Про наказ Міністерства юстиції України від 03.12.2014 р. № 2046/5 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 14.10.2011 р. № 3178/5» (щодо внесення змін до реєстраційних карток).

   

     03.12.2014 р Міністерством юстиції України прийнято наказ  «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 14.10.2011 р. № 3178/5» № 2046/5 (набирає чинності 17 грудня 2014 року), яким внесено зміни до реєстраційних карток Форм 1 – 5 та 16.

     Зазначений наказ спрямований на забезпечення реалізації вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» від 14.10.2014 р. № 1701-VII у частині внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців інформації про:

засновників юридичної особи;

кінцевого вигодоодержувача юридичної особи, у тому числі кінцевого вигодоодержувача її засновника, якщо засновник – юридична особа;

структуру власності засновників – юридичних осіб, яка дає можливість встановити фізичних осіб – власників істотної участі цих юридичних осіб.

     З метою виконання вимог розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону, відповідно до яких юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору відомості про свого кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів), у тому числі кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) їх засновника, якщо засновник – юридична особа, упродовж шести місяців з дня набрання чинності цим Законом, представники юридичних осіб повинні подавати державному реєстратору реєстраційну картку Форма 4.

     Зазначена реєстраційна картка (Форма 4) подається також у разі зміни кінцевого вигодоодержувача та зміни відомостей про нього.

 

     За інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Державної реєстраційної служби України станом на 10.01.2015 р.

 

Департамент правового захисту апарату ФПУ

[ Детальніше... ]