Позитивні зміни на користь працівників

Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо випробування при прийнятті на роботу» від 17.05.2016 № 1367-VIII покращив правовий статус громадян при працевлаштуванні на роботу з випробуванням.

Так, вказаним Законом внесені зміни до частини 3 статті 26 Кодексу Законів про працю України (далі КЗпП України), якою розширено перелік категорій осіб, при прийнятті на роботу яких випробування не встановлюється. Це стосується такої категорії працівників:

- осіб, обраних на посаду;

- переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;

- осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;

- вагітних жінок;

- одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

- осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;

- осіб на тимчасові та сезонні роботи;

- внутрішньо переміщених осіб.

Друга новела стосується частини 3 статті 27 КЗпП України, яка викладена в наступній редакції: «До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини». Тобто вилучено підстави відсутності працівника внаслідок тимчасової непрацездатності або з іншої поважної причини.

Третьою особливістю, яка позитивно впливає на захист прав працівника, є триденний строк для попередження про звільнення у разі невідповідності займаній посаді. Так, відповідно до частини 2 статті 28 КЗпП України «у разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні».

Важливою умовою звільнення при цьому є наявність одночасно двох умов:

1) виявлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

2) письмове попередження працівника про це за три дні.

Відсутність хоча б однієї з цих умов може бути підставою для визнання звільнення незаконним.

Зважаючи на це, передбачено додаткову підставу (пункт 11 статті 40 КзПП України) розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця «внаслідок встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування». Відповідно про дану підставу звільнення робиться запис до трудової книжки.

           Таким чином, до КЗпП України внесено чотири суттєвих уточнення регулювання трудових відносин, які мають позитивно вплинути на правовий статус і захист прав працівників.